(№108. Збірник “Пісні надії”)
Sarah F. Adams (р.1841) Lowell Mason (р.1856)
1.Боже, до Тебе йду,
Мій Боже, йду.
Всім серцем лину я
В славу Твою.
Весь шлях тернистий мій
І страх в душі моїй,
Боже, до Тебе йду,
Мій Боже, йду
2.Боже, до Тебе йду,
Мій Боже, йду
Не бачу сонця я
В темряві зла.
Ти світло засвіти,
Дай сил перемогти.
Боже, до Тебе йду,
Мій Боже, йду
3.Боже, до тебе йду,
Мій Боже, йду.
Зміцни слабий дух мій
В борні земній.
Дай шлях вузький пройти
І мир в Тобі знайти.
Боже, до Тебе йду,
Мій Боже, йду.
4.Боже, до тебе йду,
Мій Боже, йду.
Хто б дав на цій землі
Крила мені?
Піднявся б в небо я,
Де горя й зла нема.
Боже, до Тебе йду,
Мій Боже, йду.
Цей гімн написала Сара Флауер Адамс, яка через серйозні проблеми зі здоров’ям прожила лише 43 роки. Після успішної кар’єри на лондонській сцені в ролі шекспірівської леді Макбет вона почала писати і стала широко відома своїми літературними досягненнями.
У 1840 році пастор Сари, Вільям Дж. Фокс, попросив її написати новий гімн як додаток до його проповіді за мотивами історії Якова та Ісава. Сара уважно вивчила Бут. 28:10-22 і протягом короткого часу написала прекрасні вірші, які пізніше стали гімном: “Боже, до Тебе йду”. Ці строфи – простий переказ історії Якова та його втечі з дому, а також його зустрічі з Богом.
Працюючи разом з сестрою Елізою, що мала музичний талант і нерідко писала мелодії для віршів, Сарі вдалося додати 13 нових текстів псалмів та 62 нові мелодії для збірки гімнів, складеного їхнім пастором. Строфи, що зображують сплячого на камені Якова, якому сняться ангели, мабуть, відображають загальне прагнення відчути, що Бог поруч, особливо під час гострої потреби. Саме в такий час мелодія цьогоу гімн лунала на борту “Титаніка”, коли вночі 14 квітня 1912 року той затонув в Атлантичному океані. Цей гімн і сьогодні продовжує надихати і підтримувати багатьох людей, які мають особливі переживання і потребу у Спасителі.
