ПРОЛОГ
Початок 80-х… Весняний суботній ранок …
Двері молитовного будинку, що потопає в білому покривалі квітучих вишень, гостинно відчинені.
Зал для богослужінь сяє чистотою. Гарний букет живих тюльпанів прикрашає кафедру.
На сцені сидять хористи з партитурами в руках.
На фісгармонії лежить розкрита нотна збірка – це «Псалми Сіону».
Ошатно одягнені люди в благоговінні проходять до зали і займають свої місця. У молитовному домі тиша та урочисте благоговіння.
Рівно о 10.00 служителі поважно піднімаються на кафедру. Починається богослужіння.
З відкритих вікон чується гарний багатоголосний спів.
«Шість робочих днів тижня,
Днів турботи та праці,
Знову швидко пролетіли,
У вічність зникли назавжди.
І настав день миру, щастя,
День спокою від праці.
О, прийдіть, сестри, брати,
Воспіваємо Творця любов!»
Батьки садили нас на першому ряду, і ми намагалися нарівні з дорослими, тримаючи в руках одну збірку на двох, вносити посильний внесок у спільну співу.
Старанно співаючи кожне слово, ми осягали перші біблійні істини через спів псалмів.
Основи віри відкривалися нам у цих простих мелодіях і зрозумілих текстах.
Щосуботи відбувалося справжнє диво: ми ставали причасниками хвали і прославлення, часом відчуваючи себе майже на небесах від щастя.
«Псалми Сіону» на все життя залишились у наших серцях як символ духовного досвіду та зростання у вірі.
ЛИСТАЮЧИ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
В історію створення «Псалмів Сіону» вплетені життя та духовний досвід їхніх авторів: пасторів та музикантів, композиторів та поетів, редакторів та перекладачів.
Михайло Петрович Кулаков, розмірковуючи про «Псалми Сіону», сказав: «Псалми Сіону — це долі страждальців за віру, викладені у віршах та музиці. За цими гімнами стоять переживання і страждання вірних Божих мужів, які йшли на смерть за істину. Ми повинні дорожити Псалмами Сіону як великим багатством. Сучасним авторам часто бракує духовної глибини змісту текстів.
Але Псалми Сіону були написані під керівництвом Святого Духа.
Ці псалми допомагали християнам виживати в найнестерпніших умовах»
(Інтерв’ю 2000 р., Заокський — Н.К.).
Отже, продовжуючи цикл публікацій під назвою «Пам’ятай ім’я твоє», варто зазначити, що перейшовши 95-річний рубіж, «Псалми Сіону» заслуговують на особливу увагу і повагу як музичний літопис історії Церкви.
Хронологія подій, пов’язаних з першим виданням «Псалмів Сіону», включає важкі роки Першої світової війни, революції 1917 року і суворі 20-ті роки минулого століття.
Перша нотна збірка «Псалмів Сіону» була видана у 1918 році.
Цьому виданню передували деякі події, бо, хоча робота зі складання збірки розпочалася ще у 1914 році, з часом, нажаль, вона була припинена.
Лише через три роки, у 1917 році, було видано невелику збірку без нот.
В 1921 році, в Бухаресті, було надруковано ще один тираж збірки.
Автор численних історичних досліджень, пастор Д. О. Юнак пише, що «в ті роки адвентисти використовували в богослужінні псалми німецькою та російською мовами, частина з яких була запозичена у євангельських християн.
На V Всесоюзному з’їзді Церкви АСД одним із питань стало питання хорового співу та духовної музики, доповідь по якому робив Ян Вільсон.
Було вирішено створити особливий «Відбірковий комітет» у складі Я. Я. Вільсона, А. Г. Галладжева, І. А. Львова та В. М. Теппоне, завданням якого була підготовка розширеної збірки «Псалми Сіону».
З цією метою обраний комітет приступив до відбору тих псалмів, які вже були написані та виконувались у минулому, а також мав залучити адвентистських поетів та композиторів для написання нових псалмів. Особливу складність становила технічне опрацювання псалмів і підготовка їх до друку.
Усі сторінки збірки гравірувалися та набивались на спеціальні металеві пластини. Якщо вкрадалася помилка і її неможливо було виправити по ходу справи, тоді набивали текст і ноти на іншу пластину».
(Д. Юнак, «Історія церкви АСД у Росії 1886–1981 рр.», т. 1, з. 169, 170).
ДРУГЕ ВИДАННЯ ЗБІРНИКА «ПСАЛМИ СІОНУ»
Друге видання нотної збірки «Псалми Сіону» 1927 року тиражем 5000 екземплярів – це дуже важлива подія у житті Церкви.
Укладачі збірки невпинно працювали майже десять років, щоб оновлене видання відповідало доктринам Церкви, задовольняло музичні потреби громад і було б надійним євангельським ресурсом у місіонерській роботі молодої Церкви.
525 гімнів та хорових творів, що увійшли до збірки, були призначені для різних служінь.
Особливо збагатився репертуар церковних хорів. Слід зазначити, що хорові твори в Псалмах Сіону повністю відповідали і місії, і вченню Церкви.
Псалми про святість суботнього дня: («Суботній мир»; «Сьогодні день святий»; «Забудь мирське і суботу шануй»),
про небесну батьківщину: («Думаю я про країну»; «О, Вітчизна; Сіон наш прекрасний»),
псалми про Церкву і працю для Господа: («Прапор Церкви»; «О, Церква Божа, підбадьорься»; «Всі вперед») надали адвентистському богослужінню особливу доктринальну та місіологічну значущість.
Ціла низка біблійних історій, псалмів Давида, та евангельських притч і образів лягли в основу нових гімнів: «Одного разу прийшов до Христа Никодим»; «Був вірний пророк Даниїл»; «Добрий Пастир закликає»; “Покритий ранами”; «Повернися, повернися»; «Як наречена у розкішному оздобленні»; “О, місто вічної краси”; «Гучно трубіть, трубіть трубою»; “Господь є моє світло”; «Підводжу очі мої до гір» і багато інш.
Наші попередники вважали своїм святим обов’язком нести істину в музиці та співі, вони бажали, щоб музичне служіння було тісно пов’язане з місією Церкви.
У нелегкі роки відсутності релігійної свободи “Псалми Сіону” переписувалися вручну. У багатьох адвентистських сім’ях досі збереглися ці рукописні збірки, які свідчать про їх незаперечну важливість і значущість у житті церкви.
Писання та трьохангельська звістка з новою силою зазвучали мовою музики та поезії. Ставши потужною підтримкою для розвитку, що розвивається.
Протягом багатьох років переслідувань Церкви, «Псалми Сіону» були і залишаються символом віри і надії, непорушності Божої істини та вірною основою для духовного зростання багатьох поколінь.
Витримавши дев’ять видань, «Псалми Сіону» і сьогодні не втратили своєї актуальності та духовної значущості.
Наближається віковий ювілей нотної збірки “Псалми Сіону”. Як би хотілося, щоб усі забуті гімни, створені великими проповідниками та адвентистськими музикантами, знову посіли гідне місце у музичному служінні.
У наступному номері журналу ми дізнаємося про чудові історії створення найулюбленіших і найвідоміших гімнів, про дивовижну долю авторів і творців «Псалмів Сіону».
*Редакція висловлює подяку Дмитру Онисимовичу Юнаку за надані матеріали.
Наталія Козакова,
керівник музичного служіння ЄАД
Адвентистський вісник №2 2014
Переклад: Левін Д.
