Оцініть діяльність видавництва за останні два роки.
Видавнича справа в Україні, — переживала, як і в усьому світі, виклики та кризи в цей період. Пандемія обмежила можливість вільно пересуватися й працювати. Відтак, в Україні, зокрема, як і в цілому світі, книговидавництво пережило спад, тому що люди не могли купувати літературу в таких обсягах, як раніше.
Однак, перебуваючи вдома, вони могли читати більше.
You might also like
“Джерело життя” у 2020-2023 роках поширило менше літератури, ніж у допандемійні часи. Воєнний стан спричинив кризову ситуацію, адже зникає папір, ускладнюється доставка. Сектор бізнесу сильно уражений.
А з іншого боку, війна викликала духовні пошуки й запит на духовну літературу. Зріс попит на друковану Біблію. Пів року тому існував гострий дефіцит. Наявні розкупили, нових тоді ще не завезли.
На що зберігається попит і як формується видавнича політика?
Наше видавництво існує більше чверті століття. Пропонуємо спектр різнопланової літератури. Вона стосується психології, сімейних стосунків, виховання дітей, здоров’я.
Перед пандемією найбільшим попитом користувалася література зі здорового способу життя. Тепер ми, християнське видавництво, знову задовольняємо попит на духовну тематику.
У війну люди збідніли. Їхня купівельна здатність упала. А бажання отримати літературу за спонсорські кошти різко збільшилося.
Кілька років перед цим готовність людей прийняти книги від християн зменшувалася. Зараз картина змінилася. Люди часто просять, приймаючи гуманітарну допомогу: “Дайте не тільки кусок хліба, а щось почитати про Бога”.
“Чому зараз в Україні ми спостерігаємо саме таку картину?” “Коли в Україну прийде мир?” Для людей ці питання болючі й дуже актуальні. Й відповідь вони шукають, зокрема, у християнській літературі.
А ще проводять чимало біблійних програм, і це також створює попит на літературу. Служителі церкви, які їх організовують, звертаються за літературою на духовну тематику.
Не так давно я провів таку програму у містах Вишгород і Димер під Києвом. Інтерес до християнської літератури значно зріс у порівнянні хоча б з 2020 роком. Цікавість до книг із сімейної тематики, здоров’я — є стабільною. Але духовна література цінується більше, бо люди хочуть розібратися у теперішньому й майбутньому.
Мені відомі дві книжки українських авторів, які вийшли за останній час: “Історія Адвентистської Церкви у Києві” та книга Ігоря Корещука “Віковічний день Христа”. Чи є інші новинки?
Перекладаємо українською книгу Олексія Хацинського “Секрети здоров’я та довголіття”.
Також готуємо дитячі книги та шкільні підручники з предмету “Християнська етика”.
Готуємо публікацію низки книжок Еллен Уайт. Це “Поради батькам, вчителям та учням” і “Поради з управління ресурсами”. Говоримо зараз лише про книги українською мовою, оскільки маємо деякі книги російською. Варта уваги й книга “Освіта для вічності”, її також готуємо до видання.
Скоро має з’явитися книга Пелені Ват і Мартена Берда «Розуміння, але…».
Перший тираж ранкових читань під назвою “Україна. Війна. Бог” був швидко розпроданий. Уже ухвалили рішення про повторний поліпшений наклад. Також плануємо у США випустити її англійський переклад.
Які бестселери існують у вашому асортименті? Можливо, ексклюзивні роботи та пропозиції саме вашого видавництва, окрім згаданого вами попиту на Біблію?
Лідери накладу – дві книги Еллен Уайт. “Велика боротьба” видається сотнями тисяч копій, тепер і українською мовою.
Друга — це “Бажання віків”. Вона визнана християнським світом, як унікальна книга, яка розповідає про життя Ісуса Христа.
Повторюся, книга, яку онлайн магазин BOOKSON поширює в найбільшій кількості — це Біблія. А вона коштує недешево. Особливо сучасний переклад Українського біблійного товариства (головний перекладач – отець Рафаїл Турконяк). Однак читачів це не зупиняє.
Дійсно, “як тривога, так до Бога”, і цю приказку сьогодні підтверджують соціологічні опитування. Люди відчувають небезпеку та, відповідно, потребу у допомозі від Бога, силі, яка перевершує людську.
Чи готове населення читати протестантську літературу українською мовою?
У суспільстві попит на українську мову зростає з різних причин, зокрема воєнно-політичних.
З іншого боку, існує величезна частка суспільства, особливо старших людей, які отримали освіту й все своє життя користувалися не українською мовою. Я, наприклад, закінчив українську школу, але російський вищий навчальний заклад. Першу вищу освіту здобув російською. Прийшовши з української школи, мені було дуже важко адаптуватися в перший рік, тому що термінологія відрізнялася. Мільйони українців мислять і спілкуються російською. Тож і читати їм простіше та звичніше цією мовою.
Отже, попит на літературу російською мовою зберігається й донині. Не менш ніж 30-40% населення продовжують користуватися літературою, — будь то християнські чи iншi видання, — російською мовою. Якщо ми переглянемо сайти різних компаній, чи поблукаємо на просторах інтернет-магазинів, то помітимо, що вони пропонують користувачам дві мови. Така реальність.
Простіше з літературою для дітей, бо вони із садочка, зі школи вивчають мову, яку їм пропонують дорослі. Дедалі більше дітей і підлітків не знають російської мови. Якщо усно вони можуть спілкуватися російською, то читають переважно українською.
Потрібен час, щоб суспільство звикло до української мови, зокрема церковної. Маю на увазі прошарок старших людей — вони у процесі вивчення, адаптації.
Чи існує серед читачів “Джерела життя” попит на національних авторів?
Для нас пріоритетність у місцевих авторах є першочерговою. Людей, які гарно пишуть на християнські теми, не так багато. У цьому складність і проблема.
Два дні тому я вів перемовини з одним молодим автором стосовно того, щоб він написав дитячі ранкові читання на 2026 рік. Мені сподобався його підхід і бачення.
Тобто “Джерело життя” шукає українських авторів?
Саме так. Ми готові співпрацювати. Особливо запрошуємо україномовних авторів. Але можемо й перекладати. Головне – якість рукопису.
Запитання — Максим Балаклицький
За матеріалами офіційного сайту Української Уніонної Конференції Церкви АСД
