“Звідки я?” – одне з найважливіших питань буття.
Чи я створений люблячим Богом, у якого є особливий план для мого життя, чи людина походить від мавпи як результат еволюції?
Битва за цю стратегічно важливу істину не припиняється вже понад сто років.
Здавалося б, біблійна концепція не має жодних шансів на перемогу в цій битві.
У руках еволюціоністів знаходяться школи, вищі навчальні заклади, засоби масової інформації, музеї, вся академічна преса; вони мають фінансову підтримку держави та гранти численних фондів…
Масованій обробці теорією Дарвіна зазнали багато поколінь людей…
А на боці креаціоністів (тих, хто вірить у Божественне походження життя) — істина, що міститься в Слові Божому.
І для того щоб істина не була зневажена, вона повинна знайти відгук у серцях людей.
Факт дивовижний, але очевидний: тотальне зомбування, яке починається мало чи не з народження дитини і супроводжує людину все її життя, далеко не завжди спрацьовує.
Незважаючи ні на що у душі людини продовжує жити знання про її високе походження та призначення, яке Господь вкладає у її серце.
В перші десятиліття існування дарвінізму концепція походження людини від мавпоподібного предка ще не була загальноприйнятою. Ще зустрічалися вчені, не зацьковані загальнообов’язковою доктриною, які самостійно мислили. Вони робили відкриття та доповідали про них на наукових конференціях, публікували результати у наукових журналах.
У наші дні відкриття тих років забуті, а сучасні дослідження, які не вписуються в офіційну доктрину дарвінізму, не мають жодного шансу потрапити на сторінки наукових журналів.
Більшість людей не знають фактів та доказів, які суперечать теорії Дарвіна і якими оперують креаціоністи, оскільки офіційні канали зв’язку для цих ідей заблоковані; зате вони чули безліч невтішних слів на адресу креаціоністів, яких називають «противниками інтелекту», і це ще одне з найбільш пристойних, з вживаних, виразів.
Креаціоністи, які працюють за умов жорсткої цензури, пишуть книги, видають власні журнали, скликають свої конференції, знімають фільми, створюють сайти в інтернеті. І уся ця інформація тече по паралельному руслу, в обхід офіційної науки.
Допустимо, ви науковець і свято вірите в походження людини від стародавньої мавпи, що нині вимерла.
І раптом, несподівано для себе, ви відкопали щось таке, що явно суперечить цій ідеї.
Які ваші подальші дії?
У більшості випадків людина, яка бачить те, чого, на його переконання, бути не повинно, вважає за краще не вірити своїм очам.
Отримані ним дані залишаються похованими в його польовому щоденнику, а викопані кістки лежатимуть у забитих скриньках і для науки будуть втрачені.
Багато вчених свідомо приховують отримані результати або підганяють їх під панівну доктрину.
І вони добре знають, що їм є чого побоюватися, якщо вони підуть проти течії.
Рідко хто готовий пожертвувати репутацією та науковою кар’єрою заради істини.
Як ви думаєте, що було б, якби кісткові останки людей сучасного типу були виявлені нижче тих відкладень, у яких було знайдено дріопітек (лат. Dryopithecus – вимерлий рід мавп, що згідно з еволюційною схемою вважається предком людини)?
Будь-яка нормальна людина відповість, що якби це сталося, то теорії походження людини від людиноподібної мавпи настав би кінець.
Як би не так!
Такі знахідки були, але не змогли похитнути еволюційну теорію.
Якщо раніше факти що протирічать теорії Дарвіна намагалися спростовувати, то тепер у хід йдуть замовчування та забуття.
Все робиться для того, щоб про незручні факти більше не згадували.
Але цих фактів — безліч.
Хто шукає той знайде…
Не дозволяйте зомбувати себе! Пам’ятайте, звідки ви!
Ні, мавпи були нашими предками!
Ми створені Богом за Його образом і подобою.
І є ті, хто зацікавлений у тому, щоб люди забули своє коріння, свого Творця.
І саме тому у хід ідуть будь які засоби.
А Біблія говорить просто і недвозначно: « Його майбутнє – Той, Хто створив усе».
(книга пророка Єремії 10:16)
Тетяна Угарова
«Створення людини»
