Історія Адвентистської церкви в Україні представлена не лише науковою та науково-популярною літературою та відеопродукцією, а й музейними колекціями, які з ентузіазмом збирали з метою зберегти пам’ять про минуле.
Такі музейні зібрання в Україні представлені трьома колекціями: музей-архів Адвентистської церкви в Україні, що знаходиться в місті Буча Київської області, музей адвентизму на Поділлі, у місті Вінниця, а також музейна колекція адвентистської громади села Ільниця, Закарпатська область.
Тепер зупинимось на деталізації кожної з цих вищеперерахованих колекцій. Жоден з цих музеїв не має офіційного статусу, хоча й знаходяться в процесі інституціоналізації. Вони радше є спробою зберегти предмети старовини та представляти їх для адвентистського середовища з метою утвердження у власній ідентичності та розумінні тяглості цього процесу.
Оскільки музей-архів в Бучі, у складі Українського адвентистського центру вищої освіти є найбільшим місцем зібрання як архівних так і музейних експонатів, з нього варто почати розгляд цієї теми.
Організатором і збирачем абсолютної більшості атрибутів і документів з цієї колекції є Олег Арутюнов. Спочатку цей музей сформувався у Сімферополі, Автономна республіка Крим.
У 2014 році через політичні обставини було прийнято рішення перевезти експонати та архів в Бучу, на територію Українського гуманітарного інституту. На кампусі було виділено декілька приміщень для облаштування музею та архіву. Відтак було сформовано виставкову залу й кабінети для роботи над архівними матеріалами.
Крім різноманітних експонатів внутрішньо-церковного характеру (атрибутика будинків молитви) зібрана колекція стародруків адвентистського спрямування, а також пісенників, що використовувались під час богослужінь.
Значний масив матеріалів складають документи особистого походження, різних церковних діячів. Поступово здійснюється робота із систематизації та впорядкування таких матеріалів. Музей-архів відвідували різні делегації, зокрема співробітники відділення релігієзнавства Інституту філософії Національної академії наук України.
Музей адвентизму на Поділлі, що знаходиться в місті Вінниця, у приміщенні офісу церкви на території Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей, розпочав своє існування у 2017 році. Пастор Олександр Зайцев, будучи керівником Подільського об’єднання адвентистів, та здійснюючи робочі поїздки в громади регіону, зацікавився та почав колекціонувати атрибутику, пов’язану з історією церкви.
У конференц-залі офісу було здійснено переобладнання та облаштовано приміщення для розміщення експонатів. Музей займає кімнату площею 30 кв.м., у якій розміщена виставкова шафа з експонатами. До переліку експонатів належать різноманітні речі, які стосуються церковного життя адвентистів у період Російської імперії та Радянського союзу. Це насамперед, друкарські машинки – для створення релігійної літератури, публікації так званого «самвидаву» – посібники для вивчення Біблії та християнських збірників з піснями, як для хорового так і для індивідуального виконання.
Також до музейної колекції входять музичні інструменти, що використовувалися під час богослужінь. Стіни музею прикрашають різноманітні таблиці, нанесені на полотно, які ілюструють особливості адвентистської есхатології, а також таблиці у формі Десяти Заповідей – невід’ємного атрибуту багатьох молитовних будинків адвентистів.
Значний об’єм матеріалів, що знаходяться в музеї – це різноманітні документи як особистого походження місцевих адвентистів, так і копії з державних архівів, які описують діяльність церкви в регіоні.
Також сюди входить збірка фотографій з подій церковного життя подільських адвентистів – хрещень, проведення богослужінь та інших значущих для помісних громад подій. Більшість рукописних та фото матеріалів ще не є систематизованими, що потребує значної кількості часу та ресурсів. Олександр Зайцев займається популяризацією історії Церкви, залучаючи фахівців та намагаючись ідентифікувати й класифікувати матеріали та їхніх фігурантів – переважно проповідників і активістів місцевих громад.
Також схарактеризуємо музей історії громади адвентистської церкви села Ільниці, Іршавського району, Закарпатської області. Ця громада є найстарішою в регіоні; 2023 року вона відзначила сторіччя. Відповідно, на раді громади було прийнято одноголосне рішення створити музей.
Пастор громади, Олександр Мосійчук, зайнявся підбором експонатів і формуванням музейної експозиції. Оскільки громада є численною та має довгу історію, її члени були зацікавленими у збереженні історичної пам’яті про свою церкву. Старожитності з власних колекцій надавали причетні до помісної громади, оскільки саме з неї відбулося поширення адвентистської вістки в сусідні населені пункти та по області загалом.
Музейна колекція містить предмети церковного вжитку. Особливо цінними, на думку Олександра Мосійчука, є колекція так званого «самвидаву». Оскільки за радянського часу публікація і поширення християнської літератури була суворо обмеженою, а у випадку протестантизму – практично забороненою справою, активні члени громади досить у складних умовах знаходили папір та інші засоби для друку духовної літератури. Часто самостійно видана література вилучалася з власності віруючих уповноваженими органами влади, а тих хто її друкував і поширював, карали штрафами та позбавленням волі. Історії про цих сміливих людей-проповідників Другого пришестя Ісуса Христа, записані в пам’ятній книзі Ільницької громади.
Також цікавим атрибутом є реконструкція-макет першого будинку молитви адвентистів в Ільниці. Відтворений з увагою до деталей, цей макет являє собою центральний елемент експозиції. Стіни кімнати музею у хронологічній послідовності обставлені стендами з фотографіями подій життя громади, а також світлинами пасторів-проповідників Ільницької громади.
Отже, формування музейних колекцій з історії адвентизму в Україні становить значний інтерес як для самих адвентистів, так і для тих, хто цікавиться історією релігії в Україні.
Список використаних джерел:
⦁ Церква Адвентистів сьомого дня в Україні: Т.1. Від локальної групи до всесвітнього руху. За ред. М.Костюка. К.: Дух і літера, 2021. 276 с.
⦁ Валентина Калдаре, Валентин Загреба. Для музею важливі не просто експонати, а люди та їхні емоції. 15.04.2021. https://adventist.ua/news/interview/dlia-muzeiu-vazhlyvi-ne-prosto-eksponaty-a-liudy-ta-yikhni-emotsii/
⦁ Вадим Кобаль. Подивись у минуле: як виникла ідея створення музею церкви? 18.02.2022. https://westadvent.org.ua/2022/02/18/muzey-il%CA%B9nytsya/
⦁ Тарас Мельник. Хочу, щоб минуле Церкви було досліджено комплексно та фахово і спільнота істориків адвентизму вийшла на новий академічний рівень своєї діяльності. 21.12.2022. https://adventist.ua/news/interview/khochu-shchob-mynule-tserkvy-bulo-doslidzheno-kompleksno-ta-fakhovo-i-spilnota-istorykiv-adventyzmu-vyishla-na-novyi-akademichnyi-riven-svoiei-diialnosti/
⦁ Інтерв’ю з Олегом Арутюновим, 20.01.2022 (особистий архів автора).
⦁ Інтерв’ю з Олександром Зайцевим, 20.07.2023 (особистий архів автора).
⦁ Інтерв’ю з Олександром Мосійчуком 01.11.2023 (особистий архів автора).
***
Тарас Мельник, аспірант кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
За матеріалами офіційного сайту Української Уніонної Конференції Церкви АСД
