Автор: Беккі Сент-Клер
Опубліковано: 13 листопада 2022 р. | Колумбія, штат Меріленд. |
You might also like
Під час річних зборів Північноамериканського дивізіону Церкви адвентистів сьомого дня (NAD) у 2022 році, виконавчий комітет, який складається з керівників церкви, взяв участь у трьох секційних засіданнях по конкретним темам.
Після розділення на групи, на основі уніонів, їм було доручено відповісти на кілька запропонованих питань, а потім донести до загалу короткий виклад основних моментів.
Криза освіти
Секційне засідання у п’ятницю, 28 жовтня, було присвячене підтримці та вирішенню деяких проблем, з якими сьогодні стикається адвентистська освіта. Керівникам було доручено розглянути проблеми, пов’язані з нинішньою нестачею вчителів у країні, та обговорити ідеї щодо набору та утримання кваліфікованих вчителів у адвентистських школах.
«Якщо подивитися на Тихоокеанську Уніонну Конференцію, 20 відсотків наших вчителів віком від 60 років. Це 200 викладацьких посад», — поділилася Беріт фон Поль, віце-президент з освіти Тихоокеанської Уніонної Конференції.
«Щороку в рамках нашого Уніону ми випускаємо не більше 10 спеціальностей освіти. Ці цифри просто не складаються».
Г. Олександр Брайант, президент NAD та голова зборів, визнав, що «нам, можливо, доведеться переглянути політику».
Він закликав групи не залишати поза увагою жодну ідею. “Давайте викладемо все на стіл, – сказав він, – щоб ми могли мріяти і уявляти, що Бог хоче, щоб ми робили”.
Двома головними чинниками браку вчителів адвентистів, на думку кожної окремої групи, були оплата праці та умови праці.
Концепції рішень варіювалися від збільшення відсотка десятини, дозволеної дивізіоном, що йде на освіту, до просування кар’єри викладача серед учнів початкової школи.
«Нам потрібно бути більш цілеспрямованими у залученні молодих людей, помічаючи їх та говорячи про їхнє життя», — поділилася Сандра Робертс, виконавчий секретар Тихоокеанської Уніонної Конференції.
«Ми повинні “іти” з ними задовго до того, як вони вступлять до коледжу, і якщо ми відчуваємо, що їх поклик – це навчання, ми повинні розпочати цей набір, як тільки помітимо, що Бог закликає та надихає їх».
Кілька разів згадувалась практика погашення кредиту для медичного та пастирського персоналу з проханням розглянути можливість реалізації аналогічних програм для вчителів. Постійною темою дискусії також було збільшення субсидій для церковних службовців, поряд із наданням вчителям 12-місячної структури оплати праці, а не 10-місячної.
Крім фінансових питань, багато уніонів порушили дуже реальну проблему емоційного вигоряння вчителів.
“Як церква ми проповідуємо баланс між роботою та особистим життям, але наша похвала дістається трудоголікам”, – зазначив Девід ВандеВер, віце-президент з фінансів Центрально-Американського Уніону. «Ми маємо визнати нашу потребу вирішити цю проблему для наших вчителів».
Пол Ллевеллін, президент Церкви адвентистів сьомого дня в Канаді, згадав про величезну нерівність у Канаді між пенсійними фондами, що виділяються вчителям державних шкіл (92 тисячі доларів на рік) та вчителям-адвентистам (14–17 тисяч доларів на рік). Він додав, що школа корінних жителів Мамаві Атоскетан в Альберті зазнає великих труднощів із пошуком вчителів.
«Багато наших студентів вступають до Бірманського університету і отримують дипломи про освіту, — сказав він, — але їм не дозволяють повернутися до своєї альма-матер, щоб викладати, просто тому, що вони не є хрещеними членами адвентистської церкви. Ми маємо переглянути нашу політику в цьому питанні».
За словами Трейсі Вуд, директора молодіжного та підліткового служіння NAD, прямо у себе “під носом” кожний уніон має значну базу для набору адвентистських вчителів, оскільки 60 відсотків церковних службовців у певний час працювали в літніх таборах.
Після заслуховування звітів кожного уніону, по закінченні одногодинного секційного засідання, для обговорення, відповіді було розглянуто та зведено до таблиць, за наступними чотирма наміченими напрямками діяльності на наступний рік:
• Перегляд моделі фінансування адвентистської освіти;
• Розробка стратегій найму вчителів для забезпечення наставництва та підготовки до адміністрування тих, хто демонструє потенціал;
• Надання комплексної допомоги педагогам; а також
• Прощення студентських кредитів для вчителів.
Церква майбутнього сьогодні
У неділю, 30 жовтня, секційні групи обговорили складну та актуальну тему онлайн-церков. Пандемія виявила обмеження, але також можливості розміщення церкви в Інтернеті, і в результаті постпандемічний світ дивиться на онлайн-спільноти зовсім інакше, ніж до COVID.
“Нам потрібен якийсь напрямок, щоб спробувати сформувати наше майбутнє, оскільки ми рухаємося в цьому напрямку”, – заявив Брайант.
Секційним групам було доручено відповісти на п’ять запитань:
• Яким є ідеальне середовище помісної церкви і чи можна перенести ці ідеали в цифрове середовище?
• Як виглядають оптимальні відносини між помістною церквою та Конференцією і чи можна їх перенести у цифрове середовище?
• Які позитивні та негативні сторони онлайн-церкви?
• Чи слід розглядати нову парадигму десятини, і якщо так, то як вона виглядатиме?
• Чи має бути новий спосіб поводження з членами?
Хоча загальна думка полягала в тому, що особиста церква, як і раніше, була найкращою моделлю, більшість уніонів визнавали не лише необхідність онлайн-можливостей, а й їхню цінність.
«Переваг особистого спілкування багато, – прокоментував Джим Девідсон, виконавчий секретар Південного Уніону; «Але водночас ми розуміємо, що для того, щоб нікого не залишити поза увагою, ми маємо зберегти можливість онлайн-присутності та цифровий формат, особливо для нашої молоді.
Для нас це було вирішення проблеми пандемії; молоді ж люди робили це задовго до того, як COVID змінив наше життя.
Ми маємо знайти спосіб надати онлайн-досвід, який буде не лише богослужінням, а й можливістю спілкуватися та брати участь у всіх видах речей, які ми робимо особисто».
Визначення відмінностей між «онлайн-присутністю» та «онлайн-церквою» залишалося постійною темою обговорення протягом усієї дискусії, при цьому кілька уніонів вказували, що створення онлайн-церкви означає щось більше, ніж просто надання проповіді у прямому ефірі щотижня.
Ще однією постійною турботою було забезпечення підзвітності, щоб не кожен міг заснувати адвентистську онлайн-церкву.
“Членство дійсно ніколи не обмежувалося часом і простором”, – прокоментувала Інгрід П’єр, делегат Північно-Східної Конференції Атлантичного Уніону, у своєму звіті з секційного засідання. «Навіть у наших помісних церквах ми їздимо за межі своїх громад, щоби відвідати церкву. У сучасному суспільстві в онлайн-церкви є своє місце, але воно має бути структуроване, визначене та змальоване так, щоб члени та лідери онлайн-церкви практикували відповідну політику, як і в наших традиційних церквах».
Вирішення проблеми онлайн-церков варіювалися від найму впливових осіб для їх створення та управління, до створення церкви віртуальної реальності у Метавсесвіті та розміщення цифрових стратегів у кожній Конференції для допомоги у розвитку онлайн-спільнот.
Уніони також запропонували змінити пастирське навчання у семінарії, включивши до нього курс з створення онлайн-церкви.
Щодо нової системи десятини для онлайн-церков, то у більшості відповіді були проти.
Більшість уніонів вважає, що нинішня система має продовжувати працювати, а десятина, яка збирається з онлайн-церков, має йти на підтримку цих онлайн-церков.
Однак, також, кілька разів згадувалося, що просто необхідно пояснювати простим членам церкви те, як саме працює десятина.
«Багато хто, якщо не більшість, з нашої молоді поняття не мають, куди ідуть кошти, які вони повертають у вигляді десятини», – прокоментував Девідсон (Південний Уніон).
«Ми думаємо, що церква набагато більше отримуватиме десятин, якщо люди справді зрозуміють, як використовуються ці долари». З усіх сторін реакція на цю тему для обговорення була позитивною, хоч і дещо тривожною. Декілька учасників встали, щоб висловити свою вдячність за дискусію.
«Рік тому йшлося лише тільки про потокову передачу», — прокоментував обговорення Чарльз Тепп, президент Конференції Потомака. «Нам потрібно більше, ніж це. Коли Ісус покликав Своїх учнів, Він сказав їм закинути сіті, і сьогодні Він просить нас закинути іншу сітку. Нам треба використати це на славу Божу».
Вуд (NAD) також прокоментував: «Онлайн-церква дає можливість спілкуватися з нашими молодими людьми, які, як ми думали, пішли з церкви. Вони цього не зробили; вони просто переїхали у віртуальний світ. Тепер нам випала честь змінити нашу церковну структуру та політику, щоб змусити те, що називається «церквою», працювати на благо наступного покоління, і ми не можемо зупинитися у цьому».
На цю тему на наступний рік визначено чотири основні напрямки :
• Впровадження найкращих практик для цифрових гібридних церков, які дозволяють створювати активні, здорові місіонерські громади;
• Стратегічне та ціленаправлене використання цифрових онлайн – церков під наглядом Конференції чи помісних громад;
• Навчання та створення керівних принципів для стандартизації членства, десятини, онлайн-відвідування та місії для онлайн-церков; а також
• Пошук способів залучати один одного та гостей в Інтернеті для задоволення пастирських, соціальних та інших потреб.
Першоджерело чи проблема конфіденційності?
Секційне засідання у понеділок було присвячене eAdventist, церковній платформі для збору даних про членів церкви у Північній Африці. Брайан Форд, директор Служби членства eAdventist, розповів про поточний стан eAdventist і пояснив, чому він існує і як передбачається використовувати його дані.
Під час дискусій керівникам уніонів було запропоновано розглянути, та висловити свою думку, стосовно концепції інтелектуального аналізу даних за допомогою eAdventist, а також обговорити те, що вони вважають перевагами, передовим досвідом та проблемами платформи.
Як і очікувалося, більшість розмов було зосереджено на конфіденційності особистої інформації та бажанні учасників мати можливість підписатися до того, як їхня інформація буде зібрана та збережена.
Крім того, багато уніонів запросили докладний опис процесу подання заявок для організацій, які отримують доступ до даних eAdventist.
“Багато членів не знають про існування eAdventist”, – сказав Кен Денслоу, президент Конференції Lake Union, повторивши коментарі більшості дискусій. «Кожен учасник повинен знати, що це таке, чи можна (і як саме) оновлювати свою інформацію та мати можливість відмовитися, якщо не повністю від інтелектуального аналізу даних, то хоча б від розсилок”.
Південний Уніон особливо рекомендував отримати юридичну консультацію з приводу того, що є приватною інформацією, а що ні, щоб заявки на доступ до даних eAdventist могли розглядатися належним чином.
“Для захисту наших членів необхідна система стримувань та противаг”, – заявила Мішель Мота, пастор Північно-Східної Конференції. «Будь-хто, хто запитує доступ до цих даних, повинен повністю пояснити мету свого пошуку, перш ніж він отримає будь-яку інформацію».
Кожен уніон наполягав на додатковому навчанні церковних служителів; одні рекомендували, щоб клерки призначалися радою, а не комітетом з призначень, і очікується, що у такому разі вони найматимуться для праці на багаторічний термін, а інші запропонували певну компенсацію для членів церкви, які обіймаютимуть посади клерків.
“Можливо, нам слід стягувати плату з усіх, хто хоче використовувати ці дані, – з усмішкою запропонував Робертс (Тихоокеанська Уніонна Конференція), – і використовувати ці кошти для оплати церковних служителів”.
Ще одна унікальна пропозиція щодо навчання церковних служителів була представлена Південним Уніоном, і яка стосувалась більш ранніх розмов цього тижня про наставництво в церкві.
“Немає обмежень на кількість церковних клерків, яких ви можете мати, або їх вік”, – зазначив Девід Фрідман, скарбник Південного Уніону. «У багатьох церквах клерки часто належать до старшого покоління, і ця нова платформа може здатися лякаючою або спантеличити. Якщо це так, церкви могли б знайти молодшого члена, який розуміється на технологіях, і запросити його вивчити платформу разом зі старшим клерком і допомогти їм освоїтися в цьому процесі».
Хоча загальна думка полягала в тому, що eAdventist може бути корисним інструментом, більшість уніонів вважали, що він не може стати основним джерелом надійних даних доти, доки більше членів не зрозуміє, що це таке і як його використовувати, і не існує спеціального процесу для запитів та доступу до зазначених даних.
Деякі уніони також рекомендували налагодити зв’язок між eAdventist та AdventistGiving.
“Постійне спілкування неймовірно важливе”, – підсумував Робертс. «Середньостатистичний член церкви не знає, як це працює, і нам потрібно чітко пояснити мету проєкту і те, як він буде використовуватися, чітко вказавши, які дані будуть збиратися і які запобіжні заходи будуть вжиті».
Обіцяно, що керівництво NAD надасть звіти щодо прогресу в кожній із цих основних тем , що обговорювались на секційної зустрічі, не пізніше річної зустрічі наприкінці 2023 року, а в наступному році будуть проведені попередні Zoom – зустрічі для оновлення інформації та вказівок.
Беккі Сент-Клер з Ангвіна, Каліфорнія.
