Вітаю пане Сергію.
Церква адвентистів сьомого дня, тільки у Кременчуцькому районі, щодня безкоштовно роздає більше 3000 буханок хліба вимушеним переселенцям та найбільш уразливим категоріям жителів міст та селищ. Хто саме роздає хліб і хто фінансує цей проєкт?
Хліб роздаємо кожен день, окрім суботи, в заздалегідь встановлений час.
В Горішніх Плавнях з 17:00 до 19:00, у Кременчуці у першій громаді на вул. Героїв Крут з 15:00 до 17:00, у другій громаді на бульварі Автокразівському з 12:00 до 14:00. У Світловодську роздача хліба з 11:00 до 14:00.
Люди, зазвичай, приходять завчасно, тому часто утворюються черги.
Хліб видають волонтери, що є членами місцевих громад Церкви АСД.
Транспортні витрати пов’язані з доставкою фінансує Адвентистське агентство допомоги та розвитку – ADRA, а випічка хліба здійснюється за рахунок коштів WFP – Всесвітньої Продовольчої Програми ООН.
Як саме проходить роздача хліба і де саме?
Хліб роздаємо у Горішніх Плавнях, у дворі Будинку молитви Церкви адвентистів сьомого дня, за адресою вул. Гірників 10 , а також у Кременчуці, у двох місцях, бульвар Автокразівський 11 та вулиця Героїв Крут 17.
У Світловодську місцева влада для роздачі хліба виділила павільйон у центрі міста.
You might also like
Як довго ви займаєтеся цим служінням?
Ми почали робити це з 12 квітня. В травні місяці була пауза в два тижні, чекали поки переукладають договори з виробниками.
У зв’язку з цим хліб припинили роздавати одночасно і в Кременчуці, і в Полтаві. Всі чекали, поки будуть переукладені договори.
Про які договори йде мова?
Зараз ми завозимо хліб, що виготовлений ТОВ «Полтавахліб-3», раніше брали у ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат»
Чому ви цим займаєтеся?
Ми не були ініціаторами цього служіння. Це спільний проєкт ADRA та WFP.
І вже подальші дії нашої церкви були ініційовані саме ADRA.
Агентство звернулося до місцевих громад Церкви з пропозицією створити пункти роздачі хліба для тих, хто цього потребує і ми це робимо.
Ми просто хочемо допомогти.
Зауважте, ми хліб не продаємо, а роздаємо безкоштовно, і я вважаю це “великим гріхом” – забрати хліб у того, хто його не має, та ще й на цьому заробити.
Ви роздаєте хліб тільки цивільним?
Нас часто запитують, «чому ви не роздаєте хліб у “гарячих точках”?».
Наскільки я знаю, і для армії, і для міст в зоні бойових дій, хліб надають окремо.
Отримують хліб всі, хто хоче.
Ми, наприклад, видаємо, на одну людину, одну або дві буханки.
Є люди, які просять за когось.
В такому випадку ми просимо пред’являти документ особи, що не прийти самостійно.
Інколи можуть приходити люди, які, на перший погляд і не дуже потребують безкоштовного хліба, а може бути і навпаки, люди які мають в цьому потребу не приходять.
Багато хто соромиться, кажуть: “Мені якось незручно до вас приходити!”
Розкажіть якусь історію від переселенців, яка вас вразила, засмутила або надихнула?
У Кременчуці був один чоловік, який приїхав з міста Ізюм. Сам він народився у місті Баку. По національності, з одного боку він азербайджанець, з іншого боку удінець.
Дуже болісним був його перший переїзд з рідного Баку до України у місто Ізюм.
Необхідно було починати все з початку: облаштовуватись, шукати нову роботу, друзів.
Після тривалого часу, коли розпочалася війна, був вимушений переїхати вдруге. Він залишив усе.
У нього навіть немає надії на те, що його квартира вціліла.
Втім він не жалкує про те, що всі його речі залишилися там.
Він дякує Богові за те, що залишився живий, бо на його очах були вбиті його знайомі.
Можливо він і сам до кінця не розуміє, чому Бог зберіг саме його життя.
І в цій історії вражає те, що сьогодні ти маєш все, а завтра в тебе немає нічого.
Але залишається те, що дарує Бог – це життя.
Питання – Данило Гаркавченко
