Ще одна літературна героїня, в якій поєднується Ангельське та Людське – Емілія з роману Текерея «Ярмарок марнославства».
Текерей пише, що Емілія була «мила, свіжа, усміхнена, невигадлива, ніжна маленька домашня богиня, якій готові поклонятися чоловіки». А через кілька сторінок він називає її «бідним ніжним серцем». В іншому місці він захоплюється її «добрим, ніжним, лагідним та великодушним серцем». Але при цьому письменник визнає, що оточення могло і не вважати Емілію гарною:
«Боюсь, що ніс у неї трохи коротший, ніж це бажано, а щоки надто круглі й рум’яні для героїні. Зате її обличчя цвіло здоров’ям, губи – свіжістю посмішки, а очі виблискували щирою, непідробною життєрадісністю, крім тих, звичайно, випадків, коли вони наповнювалися сльозами, що бувало, мабуть, надто часто: ця дурна здатна була плакати над мертвою канною, ненароком спійманою котом, над розв’язкою роману, хоча б і безглуздого ».
Емілія мала «милий, свіжий голосок», їй були властиві «маленькі прикрощі, побоювання, сльози, боязкі сумніви, тривожні думи багатьох днів і безсонних ночей». Грубість і різкість тремтіли її. Вона була «надто скромна, надто м’яка, надто правдива, надто слабка, надто жінка» – і кожен чоловік, побачивши її, відразу ж виконував бажання захищати й оберігати її.
Аналізуємо Емілію
Багато якостей Емілії заслуговують на нашу увагу.
Ангельські якості:
- Характер: Емілія мала щедре, добре серце, а оскільки чоловіки поклонялися їй, у неї явно був гідний характер.
- Здібності домогосподарки: Текерей називає її «маленькою домашньою богинею».
- Свіжість: Емілія мала осяйну, свіжу посмішку, а обличчя її світилося здоровим рум’янцем. У неї були блискучі очі та милий, ясний голосок.
- Емоційно вона була справжньою дитиною. Її очі часто сповнювалися сльозами, вона могла плакати над мертвою канаркою, мишкою чи романом. Їй були властиві побоювання, сльози, боязкі сумніви. Вона здригалася від грубості чи різкого слова.
- Ніжність: Емілія була «ніжною маленькою домашньою богинею». Вона була «надто скромна, надто м’яка, надто правдива, надто слабка, надто жінка».
- Довірливість: «Вона була надто довірлива».
















