Насправді ж, і католики, і протестанти, і православні святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня.
От тільки вираховують вони цю дату по різним календарям.
Католики та протестанти по григоріанському, а православні по юліанському.
Почнемо по порядку.
Ще у стародавні часи, люди, а вони були зовсім не такими відсталими як нам іноді розповідають послідовники теорії еволюції, помітили, що з певного часу, сонечко піднімається над небокраєм все нижче і нижче, день стає все коротше, а ніч все довше, аж доки не настає найкоротший день та найдовша ніч у році.
День або два сонце більше не опускається нижче до небокраю і не піднімається вище. Настає день зимнього сонцестояння, після якого, з кожним днем, світило знов, потроху, починає підійматися все вище та вище по небосхилу. Світловий день збільшується, а ніч починає скорочуватись.
У Римській імперії, день, коли відбувався поворот до збільшення світлового дня, традиційно відзначали як одне із найважливіших свят ‒ «Свято Непереможного Сонця». Відбувалося це зазвичай 25 грудня. Саме тоді темрява помітно відступала, а день ставав довшим.
І, як кажуть історики, для того аби навернути язичників до християнської віри було запропоновано у цей день святкувати День Народження Ісуса Христа, «Сонця праведності».
І хоча, ця дата навряд чи має якесь відношення до справжнього народження Ісуса і є досить умовною, оскільки ані в Біблії, ані в жодному іншому старовинному документі її не знайти, традиція святкувати цей день залишилася.
Як сталося, що сучасні християнські церкви святкують цей день по різному?
Традиція відзначати Різдво Христове 25 грудня існує в християнських спільнотах і досі.
Однак роблять вони це за різними календарями. Одні роблять це за григоріанським календарем, інші – за юліанським.
Колись, дуже давно, Юлій Цезар запровадив для усієї Римської імперії єдиний календар, майже такий самий, як і сучасний. Назвали його, ясна річ, юліанський.
І все було б добре, та календар виявився не зовсім точним.
Оскільки, насправді, Земля робить оберт навколо Сонця приблизно на 12 хвилин повільніше ніж думали давні римляни, календар почав зміщуватися.
Та ще й як!!!???
За півтори тисячі років юліанський календар відстав від реального руху планети аж на цілих 10 днів.
Якби так пішло б і далі то Різдво почали б святкувати навесні, а Пасху літом!
Звісна річ помилку помічали розумні люди і пропонували щось з цим зробити.
Кажуть навіть Микола Коперник в свій час пропонував викинути «зайві» дні і підігнати календар під реальний рух планети.
Але його чомусь не послухали…
І тільки папі Римському Григорію XIII вдалося, нарешті, провести реформу юліанського календаря, і усі церкви західного обряду, а разом з ними і протестантські церкви, перейшли на новий календар, який, звісна річ, назвали григоріанським.
По перше було наказано пропустити 10 днів, щоб прибрати «відставання» календаря від руху планети. Таким чином у 1852 році після 4-го жовтня відразу наступило 15-е !!!
Уявляєте? Просинаєтесь вранці і думаєте: яке сьогодні число? Мабуть п’яте, бо вчора ж було четверте…
А, ні, не вгадали, кажуть вам, сьогодні п’ятнадцяте )))))
По друге, аби зробити так, щоб у майбутньому календар більше не відставав, змінили систему розрахунку високосних років, чим зменшили розбіжність між календарем та рухом планети до мінімуму – 26 секунд на рік.
Православний – не католик.
Не всі церкви прийняли новий календар. Зокрема, православні церкви, особливо ті, які діяли на українських землях, і які пізніше увійшли до складу Російської імперії, жили за старим юліанським.
Мотиви були суто політичні: «Православні – не католики», – так вважали в імперії.
Тільки під час революції 1917 -1918 років Українська Народна Республіка перейшла на новий григоріанський календар. Його запровадили і більшовики.
Склалася ситуація, коли церкви, які трималася традиції, продовжували жити і відзначати свята за старим (юліанським) календарем, а звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем).
Певний час в історичних хроніках дати подій так і писали, спочатку дату за старим стилем (юліанський календар), а потім, у дужках, за новим стилем (григоріанський календар).
З часом неточність церковного (юліанського) календаря поглибилася.
Зараз вона становить аж 13 днів.
Як відголосок усіх цих подій в Україні і досі існує традиція відзначати Новий рік двічі.
Спочатку 1-го січня, за григоріанським календарем, а потім, через 13 днів, українці відзначають Старий Новий рік, тобто Новий рік, що наступає по юліанському (старому) календарю, який, як ми знаємо «запізнюється» на 13 днів.
Так само і Різдво.
Як ми вже казали більшість церков відзначають Святвечір в ніч з 24 на 25 грудня по григоріанському календарю, а потім, через 13 днів, з 6 на 7 січня наступає 24 грудня по юліанському календарю який використовують більшість православних церков.
Тож, коли католики та протестанти святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським це ще тільки 12 грудня.
Українським православним та греко-католикам доводиться чекати ще 13 днів до свята народження Христа.
А коли на юліанському (церковному) календарі нарешті настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким ми живемо, вже 7 січня.
Левін Дмитро
