Чи спростовано другий закон термодинаміки?
ПОКИ ЩО НІ !
Френк Греко
Чимало видних учених займалися вивченням основних законів природи, намагаючись з’ясувати, чи можлива фізично еволюція, за достатнього часу і певних обставин. Багато з них дійшли висновку, що еволюція просто неможлива. Однією з основних проблем є другий закон термодинаміки.
науковий закон: основний, незмінний принцип природи, явище, що науково спостерігається, перевірене численними вимірами і дослідами, що неодноразово підтвердило свою незмінність у відомому нам світі (наприклад, закон тяжіння, закони руху).
термодинаміка: вивчення теплової енергії, розділ фізики, що вивчає перетворення та обмін енергії. [26]
Другий закон термодинаміки описує основні принципи, що діють у повсякденному житті. Певною мірою це універсальний закон розпаду; зрештою він показує, чому з часом все неминуче розпадається та руйнується. Матеріальне не вічне. По-суті, все змінюється, і хаос зростає. Ніщо не залишається таким новим, як у день покупки. Одяг зношується, знецінюється і в кінці кінців перетворюється на порох. [27]
Все старіє і приходить у непридатність. Навіть сама смерть є виявом цього закону.
Другий закон проявляється всюди, зачіпає все в цьому світі.
Щорічно витрачаються великі суми, щоб протидіяти цьому закону (ремонт, фарбування, медичні програми тощо). Проте зрештою все у природі підпорядковується її постійним законам.
другий закон термодинаміки: фізик лорд Кельвін визначив його таким чином: «У природі не існує процесів, єдиним результатом яких було б охолодження джерела тепла та виконання роботи».
Іншими словами цей закон свідчить, що енергії, придатної для використання, у світі стає дедалі менше. Зрештою, настане момент, коли її не залишиться взагалі. Виходячи з цього факту, можна зробити висновок, що найімовірнішим станом будь-якої системи є стан безладдя. Надані самі собі всі природні системи деградують. [28]
ЕВОЛЮЦІЯ: прогресивний розвиток – підвищення впорядкованості та складності.
ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ: регресивний розвиток – зниження впорядкованості та складності.
Добре відомо, що якщо хімічні сполуки надати самим собі, вони зрештою розпадаються на простіші складові. Вони не ускладнюються. Зовнішні сили на якийсь час можуть посилювати порядок (завдяки витратам відповідно великої кількості енергії та свідомому задуму).
Однак такий «рух назад» не може тривати довго. Надані самим собі процеси повертаються в природне русло і ведуть до ще більшого безладдя. Енергії для подальшої роботи стає дедалі менше. Згодом складні, організовані устрої та системи через природний перебіг подій спрощуються і перетворюються у безладдя. [29]
Таким чином, у довгостроковому плані у Всесвіті діє загальна тенденція до занепаду. У результаті, коли космічна енергія буде витрачена до кінця, молекули почнуть рухатися хаотично, і весь світ стане холодним і безладним. Можна сказати простіше: світ іде вниз, а не вгору. Усі експериментальні та фізичні спостереження підтверджують, що закон має загальний характер і справедливий для всіх довгострокових процесів у природі. [30]
Натуралістичний же еволюціонізм стверджує, що незважаючи на фізичні закони атоми та молекули самоорганізуються в дедалі більш ускладнюючі, корисні та впорядковані системи. [31] Таким чином, вважається, що за тривалі геологічні ери мільярди істот розвивалися за зростаючою, стаючи все більш упорядкованими та складними. [32]
Водночас основний закон науки (другий закон термодинаміки) говорить про прямо протилежне.
Складні, організовані системи з часом спрощуються та втрачають лад. У всьому Всесвіті проявляється незворотна тенденція до занепаду. Еволюція, що супроводжується збільшенням упорядкованості та складності, видається, в природі, просто неможливою. [33]
Якщо теорія еволюції вірна, у космосі має бути винятково потужна сила, або механізм, який постійно протидіє непереборній тенденції до «дезорганізації», яка виражається в другому законі. Якби така потужна сила чи механізм існували, про них знали б усі вчені. Однак фактом є те, що такої природної сили не було виявлено.
Багато вчених вважають, що правильного розуміння другого закону достатньо для спростування теорії еволюції. Фактично це одна з головних причин, через яку деякі еволюціоністи відмовилися від своєї теорії на користь креаціонізму.
відкриті — закриті системи: відкриті термодинамічні системи обмінюються теплом, світлом та матерією з навколишнім середовищем. Закриті не змінюються. У закриту систему зовні не надходить жодної енергії. Земля – відкрита система, вона отримує енергію ззовні, від Сонця.
Чи в енергії ключ проблеми?
Для створення будь-якої складної організації, що розвивається, в закритій системі потрібні енергія та інформація ззовні. Еволюціоністи стверджують, що другий закон термодинаміки не суперечить еволюції Землі, оскільки наша планета отримує зовнішню енергію від Сонця. Тож, на їхню думку, створенню життя на нашій чудовій планеті сприяла енергія Сонця. Але чи достатньо додаткової енергії для здійснення такого чуда? [34]
Порівняйте живу рослину з мертвою. Чи можна за допомогою додаткової енергії оживити мертву рослину?
Мертва рослина містить ті самі базові елементи, як і жива. Використовуючи сонячну енергію, вона тим самим на якийсь час підвищила свій порядок, виросла і виробила стебло, листя, коріння та квіти — все це з одного насіння.
Якщо припустити, що у світі діє потужна еволюційна сила, і якщо вся справа у відкритості тієї системи, якою є Земля, то чому сонячна енергія не оживляє мертву рослину (використовуючи достатню кількість води, світла та всього іншого)?
Що насправді відбувається, коли мертва рослина отримує енергію Сонця? Його внутрішня організація знижується, вона розпадається і розкладається на найпростіші компоненти. Сонячне тепло лише прискорює процес дезорганізації.
Остання складова: свідома та закодована інформація
Відомий вчений і фахівець із цього питання д-р А. Е. Уайлдер-Сміт говорить про це так:
«Яка різниця між мертвим ціпком і живою орхідеєю? Різниця в тому, що в орхідеї є телеономія. Це механізм, який уловлює енергію для підвищення внутрішнього порядку. Там, де є життя, є телеономія, там сонячна енергія використовується для зростання і підвищення порядку» (тимчасового). [35]
телеономія: закладена в живих істотах інформація. Телеономія має на увазі наявність задуму та мети. Нетелеономічна система некерована і немає сенсу. Телеономія живих істот закладена у генах. Телеономія може використовувати енергію та матерію для створення порядку та складної системи. [36]
Звідки бере початок телеономія живих істот? Важливо відзначити, що телеономія (принцип упорядкування, знання) не міститься в матерії як такій. Сама собою матерія не містить творчого початку.
Д-р Уайлдер-Сміт каже:
«Сам собою хімічний склад клітини не може пояснити її роботу, хоча діють саме хімічні елементи. Хімічні процеси клітини контролюються інформацією, закладеної над атомах і молекулах».[37]
Креаціоністи вірять, що клітини відтворюються завдяки ретельно спланованій та закодованій інформації, що переходить від одного життя до іншого з самого початку його виникнення.
Визначення
модель: наукові ідеї, які допомагають осмисленій систематизації та розумінню фактів. «Наукова модель» має бути підкріплена доказами та експериментами. У науковому розумінні “модель” не рівнозначна “теорії”. Для пояснення походження космосу використовуються дві моделі – еволюціонізм і креаціонізм. [38] З наукової точки зору можна лише розглянути ці дві моделі та визначити, яка з них краще відповідає фактам, проте неможливо науково довести абсолютну правильність однієї з них. [39]
еволюція, еволюціонувати: серія поступових змін у певному напрямку; поступовий розвивиток.
Еволюція, Еволюціонувати: макроеволюція; мегаеволюція; теоретичний природний процес змін, що підвищує складність від нижчих, найпростіших до вищих, складніших форм. Еволюція передбачає розвиток від одноклітинних до багатоклітинних істот, потім до риб, земноводних, рептилій та ссавців.
Еволюціоніст: людина, яка частково або повністю вірить у макроеволюцію.
Існують два основних типи еволюціоністів: ті, хто вірять у Бога (теїсти), і ті, хто не вірить (агностики або атеїсти).[40]
Теїстичні еволюціоністи вважають, що природні закони створені розумною істотою, ним же створено первісне життя і в тому чи іншому вигляді започатковано процес еволюції.
Навпаки, атеїстичні та агностичні еволюціоністи (яких називають також натуралістичними еволюціоністами) відкидають будь-які надприродні причини. [41] Вони пояснюють походження, розвиток і зміст усього сущого природними законами та процесами, що діють досі. Атеїстичні еволюціоністи вважають, що для виникнення життя не потрібно нічого, крім матерії та енергії. Вони припускають, що світ почав розвиватися від стану повного хаосу і поступово став більш упорядкованим і складним через дуже великий час.[42] Багато еволюціоністів вважають, що там де є енергія та матерія, може утворитися життя, якщо існують відповідні умови. Більше того, на їхню думку, життя завжди розвивається у бік появи вищих форм, пристосованих до навколишнього середовища.
Теорія еволюції: іноді її називають тотальною еволюцією. Віра в агностичну чи атеїстичну еволюцію. Теорія еволюції вчить, що всі істоти, що нині живуть поступово, за мільярди років, розвивалися в ході природних процесів і що всі нинішні форми життя походять від однієї (або декількох) початкових форм.
Креаціонізм: погляд на походження, що полягає в тому, що всі елементи та живі істоти створені Творцем з певною метою.
Креаціоніст: під терміном «креаціоніст» розуміється людина, яка відкидає віру в макроеволюцію і вважає, що є наукові докази існування всесильної істоти, що створила закінчений і повністю функціонуючий космос. Креаціоністи вважають, що всі види живих істот було створено індивідуально. Вони передбачають, що швидше будуть знайдені незмінні форми цих видів, ніж міріади перехідних форм. Багато креаціоністів розглядають Книгу Буття як достовірну історичну розповідь (включаючи Буття 1-2 та розповідь про катастрофу Всесвітнього потопу). Креаціоністи припускають також можливість, що Земля набагато молодша, ніж це уявляють еволюціоністи.
Творіння: Багато креаціоністів вірять в історичну розповідь Книги Буття, що описує унікальну подію, що відбулася в певний проміжок часу, в результаті якої був створений весь світ, включаючи море і сушу, дерева, зірки, Місяць, птахів, риб, земних тварин і людини лише за один тиждень (і в такому порядку). [43] Слід зазначити, що цей порядок абсолютно не відповідає порядку розвитку, що описується еволюціоністами, — наприклад, у Бутті говориться, що Земля була повністю сформована разом зі своєю рослинністю до появи зірок, Сонця та Місяця.
Резюме про створення Всесвіту
• Двома найпоширенішими теоріями, які намагаються пояснити походження космосу, є еволюціонізм та креаціонізм.
• Ні ту, ні іншу теорію не можна з абсолютною впевненістю довести чи спростувати за допомогою чистої науки, оскільки обидві вони значною мірою мають справу з подіями далекого минулого, які неможливо дослідити чи відтворити у експериментах.
• Теорія «великого вибуху» має серйозні наукові проблеми. Немає жодних наукових доказів того, що Всесвіт почав існування або розвивався згідно з теорією «великого вибуху».
• Є досвідчені й грамотні вчені, які вважають постулати еволюційної теорії вкрай незадовільними: еволюціоністи не можуть достеменно пояснити походження космосу, враховуючи відомі факти та фізичні закони.
• Всесильний другий закон термодинаміки є серйозною перешкодою для натуралістичної еволюційної теорії.
