ЗДОБУТО ДАВНЬОЄВРЕЙСЬКИЙ «ЛИСТ ДО ІШМАЕЛЯ» — ТРЕТІЙ З ВІДОМИХ НАУЦІ ПАПІРУСІВ ЕПОХИ ПЕРШОГО ХРАМУ

Пошуки скарбу

 

Полювання за новими сувоями Мертвого моря захопило археологів і шукачів пригод по всій Юдейській пустелі. Але успішний пошук листа на папірусі епохи Першого Храму привів керівника відділу запобігання крадіжкам Управління старожитностей Ізраїлю в набагато більш малоймовірне місце — у штат Монтана, США.

Пошуки скарбів завершилися на початку цього року після того, як Ейтан Кляйн з Управління старожитностей Ізраїлю знайшов власника надзвичайно рідкісного папірусу.

Цей фрагмент заввишки 4 та шириною 5 сантиметрів — лише третій відомий на сьогоднішній день фрагмент папірусу, написаний давньоєврейською мовою в землі Ізраїлю.

Напис складається з чотирьох неповних рядків, перший з яких починається інтригуючим наказом: «До Ішмаеля надішли…», а потім зупиняється. Згідно з епіграфічним аналізом, а також датуванням радіовуглецевим методом невеликого шматка папірусу, він відноситься до кінця сьомого або початку шостого століття до нашої ери, останніх днів Юдейського царства.

Пошук «Папірусу Ішмаеля» розпочався після смерті провідного епіграфіста доктора Ади Ярдені в червні 2018 року. Її колегу, лауреата престижної ізраїльської премії з біблеїстики та дослідниа давньоєврейського письма, професора Університету Бен-Гуріона Шмуеля Ахітува, попросили завершити останній проєкт Ярдені — книгу про єврейську писемність періоду Першого Храму. Переглядаючи папери вченої, Ахітув помітив зображення незнайомого, немаркованого папірусу невідомого походження. Так професор дізнався про існування цього артефакту.

Ейтан Кляйн розповів минулої середи, 7 вересня, що після того, як йому зателефонував професор Шмуель Ахітув, схвильований перспективою здобуття рідкісного папірусу, він негайно вирушив поговорити з однією з дочок Ярдені. Так, вони разом вивчали записи вченої, передивлялися її комп’ютер і проглядали електронну пошту, і зрештою помітили папірус у вкладенні електронного листа від професора Брюса Цукермана з Університету Південної Каліфорнії.

Кляйн звернувся до Цукермана, який знайшов сина першопочаткового власника фрагмента папірусу. З’ясувалося, що фрагмент був придбаний або переданий матері мешканця Монтани, коли та відвідала Ізраїль у 1965 році в рамках християнської місії зі Сполучених Штатів. Представники місії брали участь у розкопках навколо Кумрану та зустрілися з ключовими людьми, пов’язаними з сувоями Мертвого моря, зокрема Халілом Іскандером Канду, відомим торговцем сувоями з Вифлеєму, та Йосефом Саадом, тогочасним куратором музею Рокфеллера. Після повернення жінка приклеїла фрагмент папірусу на шматок картону разом з іншими сувенірами на згадку про її візит до Канду та Саада. Вона поклала їх у рамки, і папірус донедавна висів на стіні вітальні її будинку в Монтані.

Кляйн зв’язався з її сином, який побажав залишитися анонімним, і переконав його приїхати на тиждень до Ізраїлю разом із папірусом як VIP-гість Управління старожитностей. Через тиждень, протягом якого чоловіку показали всі найсучасніші методології збереження, доступні в лабораторії зберігання сувоїв Департаменту Юдейської пустелі Управління старожитностей в Єрусалимі, він переконався, що це ідеальне місце для цього папірусу.

За словами Кляйна, власник знав про високу цінність фрагмента сувою, але, спираючись на бажання вшанувати пам’ять своєї матері, а також на власні християнські цінності, вирішив пожертвувати папірус Державі Ізраїль.

Про що пишуть Ішмаелю?

 

За словами Ахітува, «ім’я Ішмаель, згадане в документі, було поширене у біблійний період, і означає “Бог почує”».

Найвідоміший Ішмаель був сином Авраама та Агар: «І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім’я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі» (Буття 16:11).

Але, як сказав Ахітув, воно використовувалося як власне ім’я і в інших місцях Біблії, нагадавши про Ішмаеля бен Нетаньягу, який вбив правителя Ґедалію бен Ахікама (про це йдеться у 2 Книзі Царів 25:23-26, Єремії 40:7-41:18).

Це ім’я знаходили вигравіруваним на буллах — глиняних печатках, які використовувалися для листування. «Це ім’я часто вживається для позначення посадових осіб на палеографічних знахідках, таких як булли, які використовувалися для запечатування царських документів під час Юдейського царства, наприклад, булла з написом “Ішмаелю, синові царя”», — додав вчений.

«Письмо безумовно є івритським кінця VII — початку VI століття до нашої ери», — сказав Ахітув. За його словами, це повідомлення для когось на ім’я Ішмаель, і, очевидно, перелічує речі, які потрібно надсилати, і які не надсилати.

«Це простий лист із наказом, — сказав Ахітув і додав, що лист написано похапцем, недбало складеними літерами. — Він пише так, як ми. Вмочує стилус у чорнило і пише».

Майже неможливо уявити, що можна знайти збережені органічні матеріали 2700-річної давнини, але сухі умови печер Юдейської пустелі унікально пристосовані до такого збереження. Зараз у лабораторії сувоїв Мертвого моря зберігаються близько 25000 фрагментів сувоїв Мертвого моря, що входять до 1000 рукописів. Переважна більшість датується періодом Другого Храму, приблизно 70 роком нашої ери і далі. А цей новий фрагмент папірусу, радіометрично датований в Інституті Вейцмана в Реховоті, «є дуже рідкісним документом», — сказав доктор Джо Узіель, директор відділу сувоїв Юдейської пустелі Управління старожитностей Ізраїлю.

«Наприкінці періоду Першого Храму писемність була широко поширена, — зазначає Джо Узіель. — Це видно з багатьох знахідок, у тому числі груп остраконів [документів, написаних на черепках кераміки] та печаток із написами, які були виявлені в багатьох стародавніх міських поселеннях, у тому числі в царській столиці — Єрусалимі. Проте навряд чи будь-які документи періоду Першого Храму, написані на органічному матеріалі, такому як папірус, зроблений з тростини, пережили віки. У нас є тисячі фрагментів сувоїв, що датуються періодом Другого Храму, але лише три документи, включаючи цей, нещодавно знайдений, належать до періоду Першого Храму. Кожен новий документ проливає глибше світло на писемність і управління в період Першого Храму».

Новий сувій Мертвого моря?

Існують набагато більше знаменитих сувоїв Мертвого моря, які були знайдені в Юдейській пустелі в 1940-1950-х роках, але вони датуються періодом Другого Храму, який почався століттями пізніше, приблизно 2000 років тому. А цей фрагмент доповнює два інших фрагменти сувоїв з папірусів епохи Першого Храму.

Один, названий «Єрусалимським папірусом», оскільки він містить найдавнішу згадку про Єрусалим давньоєврейською мовоюі, був оприлюднений у 2016 році після спецоперації, проведеної Кляйном у 2012 році, коли злодії старожитностей намагалися продати його дилеру. Інший відомий єврейський текст на папірусі біблійної епохи був виявлений у Ваді-Мураббаат, в Юдейській пустелі, сказав Кляйн, і це купча з іменами осіб і номерами поруч із цими іменами.

Але чи справді цей щойно здобутий фрагмент папірусу можна назвати новим сувоєм Мертвого моря?

«Так, я би включив його до сувоїв Мертвого моря. Цілком точно можна сказати, що він походить з регіону Юдейської пустелі, — сказав Узіель. — Термін «сувої Мертвого моря» є дещо неправильним, тому що вони були знайдені не в самому морі, а в пустелі навколо нього». Більш широкий єврейський термін «Меґілот мідбар Єгуда» — сувої з Юдейської пустелі — набагато точніший, оскільки колекція не обмежується Кумраном чи періодом Другого Храму.

«Сувої Мертвого моря містять будь-які документи з Юдейської пустелі з будь-якого моменту часу, — сказав Узіель. — Якщо раніше у нас було 1000 різних рукописів сувоїв Мертвого моря, то тепер у нас є 1001».

Відео від Управління старожитностей Ізраїлю про «лист до Ішмаеля»: https://www.youtube.com/watch?v=9jrDOXO4TFI

Підписуйтеся на канал https://t.me/archeobible, щоби першими дізнаватися про нові відкриття у царині біблійної археології.